Стосунки — це один з найважливіших аспектів нашого життя. Ми прагнемо до близькості, розуміння та підтримки, але часто стикаємося з питанням: чи можливі стосунки без жертв? Чи можна зберегти свою індивідуальність, залишаючись частиною пари, і при цьому не втратити себе?
Коли ми говоримо про «жертви» у стосунках, що саме маємо на увазі? Часто це відмова від своїх бажань, потреб або навіть частини своєї особистості заради партнера або для збереження стосунків. Такі жертви можуть проявлятися по-різному: від незначних компромісів до серйозних змін у житті.
З дитинства нас вчать, що любов вимагає самопожертви, і це сприймається як норма. Але чи дійсно це необхідно? Як часто такі жертви призводять до втрати особистих меж і балансу у стосунках?
Де проходить межа між жертвою та турботою?
Чи замислювалися ви, як часто люди відмовляються від своїх захоплень, зустрічей з друзями або просто часу на себе, вважаючи, що це необхідно для збереження стосунків? Поступово такі «невеликі» жертви можуть призвести до втрати індивідуальності.
Згідно з дослідженням психолога Меган Флемінг, коли людина жертвує своїми інтересами заради партнера, вона може почати відчувати втрату сенсу життя. Це може призвести до депресії або інших психічних проблем. Більше того, такі жертви рідко зміцнюють стосунки. Навпаки, вони створюють дисбаланс, у якому один партнер почувається пригніченим, а інший — домінуючим.
Приклад з моєї практики:
Я хочу розповісти вам випадок із моєї практики, який добре ілюструє, як страх втратити партнера може призвести до самовідречення. Анна та Сергій були разом три роки. Анна захопилася пілоном — для неї це було більше, ніж просто хобі. Три рази на тиждень вона проводила по дві години у студії, займаючись танцями на пілоні. Ці заняття допомагали їй підтримувати форму, почуватися впевненою та вільною.
Однак Сергій зовсім не розділяв її захоплення. Він часто говорив їй: "Навіщо тобі ця марна трата часу? Ти могла б займатися чимось корисним — домом, побутом або проводити час зі мною. Яка від цього практична користь?" Для нього пілон був чимось безглуздим, чимось, що не приносить жодної реальної користі.
Анна, боячись, що Сергій може охолонути до неї або піти, поступово почала скорочувати свої тренування. Спочатку вона пропускала заняття, а потім і зовсім відмовилася від них. Вона сподівалася, що це покращить їхні стосунки, але замість цього почала відчувати, що втрачає себе. Жертвуючи своїм захопленням заради Сергія, Анна відчула внутрішню порожнечу та втрату внутрішньої рівноваги.
Ця ситуація показує, як відмова від улюбленої справи заради стосунків може призвести до серйозних внутрішніх конфліктів і втрати себе.

Які можуть бути наслідки?
Коли ми відмовляємося від своїх потреб заради іншого, це може призвести до низки проблем у стосунках:
Внутрішній конфлікт і незадоволеність. Партнер, який жертвує своїми потребами, з часом може почати відчувати, що його особисті мрії залишаються нереалізованими. Це часто викликає почуття образи та незадоволеності.
Нерівність у стосунках. З часом може виникнути відчуття нерівності, коли один партнер починає вважати себе менш значущим або важливим. Це створює дисбаланс і впливає на довіру у стосунках.
Втрата самосприйняття. Постійні жертви можуть призвести до того, що людина починає втрачати своє «я». Це небезпечний шлях, який може призвести до депресії та зниження самооцінки.
Розчарування та образи. Якщо інший партнер не помічає або не цінує жертви, це може призвести до накопичення образ і конфліктів, які в кінцевому підсумку можуть зруйнувати стосунки.
Підтримка та вдячність. Звичайно, якщо жертви дійсно цінуються і розуміються іншим партнером, це може зміцнити стосунки. Однак важливо пам'ятати, що такі жертви не повинні ставати постійними. Обидва партнери повинні мати можливість розвиватися і рости як особистості.
Чому ми жертвуємо собою?
Чому ж ми іноді готові відмовитися від себе заради іншого? Тут грає роль кілька факторів:
Страх втрати. Страх втратити партнера може змусити нас йти на компроміси, які здаються необхідними для збереження стосунків.
Залежність від стосунків. Коли людина повністю зосереджена на своєму партнері, вона може втратити здатність знаходити радість поза стосунками, що призводить до емоційної залежності.
Соціальні стереотипи. З дитинства нам нав'язують думку, що справжня любов вимагає самопожертви. Але чи варте це нашого власного щастя?
Як зберегти себе у стосунках?
Отже, як же зберегти свою особистість, залишаючись у стосунках?
Самоусвідомлення. Розуміння своїх бажань і меж — ключ до збереження себе. Практикуйте усвідомленість, задавайте собі питання: що для мене дійсно важливо?
Відкриті комунікації. Розмовляйте з партнером про свої потреби. Не бійтеся обговорювати, що для вас важливо.
Підтримка своїх інтересів. Не забувайте про свої хобі, друзів і час для себе. Це робить вас цілісною особистістю і приносить радість.
Встановлення меж. Уміння сказати «ні» — важливий навик. Це допомагає уникнути ситуації, коли ви жертвуєте своїм благополуччям заради іншого.
Емоційна незалежність. Навчіться знаходити радість у житті поза стосунками. Це зробить вас більш впевненою і щасливою.

Висновок
Стосунки без жертв — це не міф, а цілком досяжна реальність, якщо обидва партнери готові працювати над собою і підтримувати один одного. Здорові стосунки — це баланс між спільними інтересами та повагою до особистих потреб кожного. Тільки так можна створити гармонію, у якій не потрібно жертвувати собою заради іншого.
Набієва Анастасія Андріївна
Психоаналітик, Когнітивно - поведінковий терапевт, PhD в психології.
Коментарі